Тамара Оврах

Життєпис

Тамара Оврах народилася 6 серпня 1954 року в селі Ковалівка, Немирівського району на Вінниччині. В 1977 році закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (відділення художньої кераміки), педагоги з фаху В. Горбалюк, Н. Федчун[2][неавторитетне джерело]. У 1977—2002 рр. разом з чоловіком Оврахом Володимиром працювала на Баранівському фарфоровому заводі.

Працює в галузі монументального мистецтва та художньої кераміки.

Член Національної Спілки художників України з 1987 року.

Проживає і працює в місті Вінниця.

Основні твори

• Панно «Історія медицини» (1978),

• Декоративні штофи «Гопак» (1980),

• Декоративні тарелі (1986),

• Вази «Мелодії гаю» (1995),

• «Усипальниця М. Пирогова» (2010),

• «Хризантеми» (2010).

Живопис

• «Жнива», полотно, олія, 80х80, (2006),.

• «Квіти», полотно, олія, 70х50, (2003),

• «Різдвяні колядки», полотно, олія, 60х80 см, (2009)[3]

• «Осінній натюрморт», полотно, олія, 60х70 см. (2014)

• «Дорога в карпати», 45х65, (2016),

• «Натюрморт у дзеркалі», 60х70, (2016),

• «Преображенський собор у Вінниці», 60х80, полотно, олія.

Ручне ткацтво[1]:

• «Образ», ручне ткацтво, 50*70, 2001 р.,

• «Ворона», ручне ткацтво, 50*70, 2001 р.

• «Мушля», ручне ткацтво, 50*70, 2002 р.,

«Панацея. Хмільник», Санаторій Південно-західної залізниці, 2016

Монументальні роботи[1]:

• «Сім'я і школа», шамотна маса, ручне ліплення, 50 кв.м., 1989 р.,

• Монументально-декоративне панно для екстер'єру «Освіта. Мистецтво», шамот, ангоби, поливи, 50 кв. м., 1995 р., Житомирська область, місто Баранівка, школа № 1,

• «Панацея», шамот, ангоби, поливи, ручне ліплення, 24 кв.м., 1999 р., Хмільник, Санаторій Південно-західної залізниці[4],

• «Дорога у вічність», бетон, мармурова крихта, кераміка, 3м*1.5 м., 2000 р.,

• Монументально-декоративне панно для інтер'єру залізничного вокзалу, Кам'янець-Подільський.

Виставки

Учасниця обласних, республіканських та зарубіжних виставок[5].

Родина

Одружена з Оврахом Володимиром Михайловичем, художник кераміст, членів Національної спілки художників України, заслужений художник України. Разом виховали двох синів, що продовжують справу батьків: Оврах Роман Володимирович — художник кераміст, член Національної спілки художників України; Оврах Андрій Володимирович — художник, скульптор, член Національної спілки художників України, дружина Андрія — Ольга Оврах, скульптор, дослідниця, викладачка[

Інформація взята з Вікіпедія